Двухтактный на лампах EL34 в триодном включении

[Николаевич]

- хтось пробував таке включення драйвера?

[LinuxManiac]

Так. Принципових переваг, так само як і недоліків не відчув. Мають значення якість/властивості міжкаскажного конденсатора.

[Николаевич]

- дякую. знайшов першоджерело та статтю. пізніше спробую..
- https://tubecad.com/2010/03/blog0183.htm
- https://nadotornado.com.ua/forum/audiot ... usilitelya

[m-shara]

Так. Принципових переваг, так само як і недоліків не відчув. Мають значення якість/властивості міжкаскажного конденсатора.

А чи є резон в прискіпливій настройці ФІ що з цієї теми? Як то: підключивши комплекс Шмельова добиватися мінімізації коеффіцієнта гармонік регулюванням анодних і катодного резисторів? Чи досить виставити вказану Вами різницю напруг? Чи і цей робочий діапазон покрутити?

[LinuxManiac]

Я прискіпливо не настроював. Тож рішення суто на ваш розсуд.

[m-shara]

Я прискіпливо не настроював. Тож рішення суто на ваш розсуд.

Дякую! Чи я вже забув чи не писалося в цій темі але цікаво взнати: Ви Кг якось міряли в своєму УНЧ? Цікаво взнати щоб була яка точка відліку.

[m-shara]

Можна навіть не подавати на вхід сигналу - достатньо викрутити гучність на половину.
В підсилювачі е мінімальний рівень не відфільтрованого по живленню фону 50 та 100 герц, от він і створює напругу на анодах при небалансі
У нас же двухтактники тим і славляться що мають мінімальний фон 50гц при балансі - він сам давить трансформаторм його.

Зайнявся знову підсилювачом. І до мене тільки що дійшло, що це теж саме що і включити навушники на вихід і змінюючи струм спокою одної лампи добиватися мінімального фона 50Гц. Хіба ні?

[RUS_D]

Так, без проблем можна і так, а ле я б підключив в нагрузку резистор 8Ом ват так на 10
а паралельно йому вже наушники

[m-shara]

Так, без проблем можна і так, а ле я б підключив в нагрузку резистор 8Ом ват так на 10
а паралельно йому вже наушники

Я підключив навушники а в них дуже чути 50 Гц! Пробував міняти струм одної лампи - і нічого не змінювалось. Тому залишив так як є. Хочу провірити на практиці запропоновану Дмитром схему фіксованого живлення на 6Х2П.

[m-shara]

Поки що залишив лампового випрямляча а зайнявся проблемою в 100 Гц. В АС цього не чути. А в навушниках дуже. Отож проблема виглядає так: на виходах 8 Ом по резистору 10 Ом і паралельно навушники. Зразу при включенні добре чути саме 100 Гц (3 мВ р-р) на осцилографу. Секунд через 5-10 повна тиша і з прогрівом знову появляється 100Гц (6 мВ р-р). РГ на 0. На всіх живленнях пульсацій практично немає (400 В- може 1 мВ р-р). Те що зразу виникає 100 Гц то якась містика. Але як вияснити по яких колах фон пролазить потім. Причому по обох каналах.

[m-shara]

Я прискіпливо не настроював. Тож рішення суто на ваш розсуд.

Потібні Ваші поради. Бо я в цілях експерименту заживив вхідні лампи від ІБЖ 220/6,2В постійним струмом. Фон 100Гц став ледь чутний в навушниках. Хотів перенести ІБЖ всередину корпуса і нехотя бахнув +400В на корпус.(куском фольгованого склотекстоліта) Нічого не згоріло але унч став фонити, і одна з вхідних ламп стала дуже чутлива до піднесення руки. Начинає фонити за 3-4 см від балону (друга взагалі не фонить). Хіба може лампа ось так вийти з ладу? Якась містика. (+ вивод 6,2В був посаджений на загальний "0" - просто він попав в руку)

[LinuxManiac]

Досить рідкісна ситуація. Але таке буває. Після надмірного/"шокового" струмового впливу трохи змінилася геометрія електродної системи лампи (мінімальна деформація/викрівлення елементів всередині анодної коробки), тож лампа набула таких властивостей. На суто електричні параметри чи то на звучання підсилювача це може не впливати.

[m-shara]

Досить рідкісна ситуація. Але таке буває. Після надмірного/"шокового" струмового впливу трохи змінилася геометрія електродної системи лампи (мінімальна деформація/викрівлення елементів всередині анодної коробки), тож лампа набула таких властивостей. На суто електричні параметри чи то на звучання підсилювача це може не впливати.

Цей струм не проходив через жодну лампу. Коротнув на вихідному конденсаторі після електронного дроселя, тільки дальше. 470,0х450В. Поміняю лампу та й побачу.

[m-shara]

Проблема виявилася банально простою - була ще 3-я точка куди по фользі пішла +400В, це катодний резистор 1,0 Ом. Ось він і згорів (другий кінець на корпусі). Включив підсилювач із живленням вхідних ламп постійним струмом і вже можна музику слухати в навушниках.

[LinuxManiac]

Вітаю з успіхом!

[m-shara]

Вітаю з успіхом!

Дякую!

[m-shara]

Всім доброго дня!
Хочу запитати про одного "феномена". Я змінив живлення ниток розжарення всіх ламп 6SN7 на постійний струм. Вхідні від ІБЖ 230/6,2В а ФІ через випрямляч 6,3В (10 000мкФх16В). Це преамбула. Живив всі ці лампи і від випрямляча.
Рівень фону 100Гц впав до рівня шумів, які чути тільки в навушниках. Так от цей фон періодично зникає зовсім. Напруга в мене йде через стабілізатор (230В+/-5%). Але по підсвіченим індикаторам бачу що в мережі змінилася нагрузка (індикатори моргнули). Стабілізатор не переключається. І в цей час плавно але за пів секунди фон зникає. Так постоїть з пів хвилини і знову піднімається. І це повторяється постійно. Анодна напруга при цьому не змінюється. Що це таке? І чи комусь приходилось це чути?

[gelert]

Схоже на електронний дросель. За якою схемою він зібраний?

[m-shara]

Схоже на електронний дросель. За якою схемою він зібраний?

А що з ним може бути такого? А чи не може бути винна так звана постійна складова? І як її виявити?

Схема взята і трішки справлена з канала "Неизвестная физика".

[Justas*]

Делитель R2, R3 должен быть 1/10 или хотя бы 1/20. Чтобы напряжение на затворе было гарантированно меньше нижнего уровня пульсаций на С1. Транзистор естественно будет больше греться.

[m-shara]

Делитель R2, R3 должен быть 1/10 или хотя бы 1/20. Чтобы напряжение на затворе было гарантированно меньше нижнего уровня пульсаций на С1. Транзистор естественно будет больше греться.

Уровень пульсаций при этих резисторах (R2=10kOm) 2В. Этого не должно быть?

[gelert]

З наведеними номіналами для цієї схеми залишається всього 4 вольти активного режиму при вхідній напрузі 400В. При такому низькому опорі (9кОм) конденсатор (навіть поганий, з великими струмами витіку) зарядиться до напруги на вході, польовик влітає в насичення. Діапазон амплітуд пульсації, яку може перетравити ця схема обмежений максимально припустимою напругою зони активного режиму для затвору. Це приблизно 20-30В. Резистори подільника розраховують саме з цих міркувань. Тобто на затворі повинно бути на 20-30В меньше, а ніж на вході. зауважте, майже на стільки впаде і вихідна напруга. Замість 9кОм потрібно десь 400-500кОм. Виходячи з цього обчислюйтерезистор на землю. Як що польовик не має внутрішнього, вбудованого діоду втік-витік обов'язково поставте його зовні, бо така велика емність (470мк, особливо, якщо вона перебільшує таку на вході) при вимиканні може спричинити пробій переходу.

[gelert]

Приклад розрахунку подільника (нумерація згідно вашої схеми).
Uвх=400В
R2=200кОм, R3=2,5МОм,
Uзат =370В (приблизно стільки на виході).
R6 взагалі зайвий, тільки шкодить. Поставте електроліт десь 50мкФ і отримаєте таку ж затримку анодного. R4 і стабілітрон монтуйте безпосередньо на затворі, вкоротивши його максимально можливо. Польовик бажано ізолювати від радіатору, а останній поєднати з землею.

[m-shara]

Я вже поміряв напругу на вході і на виході - вона одинакова! А цього раніше не було. Тоді як я зробив кз на виході гавкнув і мосфет. А може і раніше. Але пульсацій точно не було. Потрібно ремонтувати і змінити зауважені резистори.

[m-shara]

Приклад розрахунку подільника (нумерація згідно вашої схеми).
Uвх=400В
R2=200кОм, R3=2,5МОм,
Uзат =370В (приблизно стільки на виході).
R6 взагалі зайвий, тільки шкодить. Поставте електроліт десь 50мкФ і отримаєте таку ж затримку анодного. R4 і стабілітрон монтуйте безпосередньо на затворі, вкоротивши його максимально можливо. Польовик бажано ізолювати від радіатору, а останній поєднати з землею.

R6 якраз і дає можливість знизити ємність конденсатора і використати більш стабільний плівочний. Хіба ні?

[m-shara]

Делитель R2, R3 должен быть 1/10 или хотя бы 1/20. Чтобы напряжение на затворе было гарантированно меньше нижнего уровня пульсаций на С1. Транзистор естественно будет больше греться.

Суммарное сопротивление R2+R3 из каких соображений выбирается? Менять сопротивление при настройке лучше R2 или R3? У меня вылетел мосфет. Буду переделывать поэтому прошу совета. Эта схема с ее номиналами сойдет? Когда то мне ее давали.

30кОм можно крутить?

[lgedmitry]

Суммарное сопротивление R2+R3 из каких соображений выбирается?

да лишь бы не грелись

ЗЫ. и на кой ляд там 10*450 МКР на Вашей картинке? Обычного электролита достаточно. Даже можно тот перенести, что в делителе нарисован

[m-shara]

Суммарное сопротивление R2+R3 из каких соображений выбирается?

да лишь бы не грелись

ЗЫ. и на кой ляд там 10*450 МКР на Вашей картинке? Обычного электролита достаточно. Даже можно тот перенести, что в делителе нарисован

Это схема задержки включения.

[lgedmitry]

Это схема задержки включения.

я понимаю. Не понимаю, зачем там МКР конденсатор, когда простого электролита достаточно. ...Ну разве что редко-редко попадаются электролиты с повышенной утечкой, и тогда такой не встанет сюда. А МКР всегда встанет, но он большой и дорогой.

Без имени.png (24.32 КБ) 31 просмотр

Когда-то давным-давно я эту схему вот так рисовал. И делал. Работало несколько лет, пока усилитель не разобрал

[Justas*]

Не понимаю, зачем там МКР конденсатор, когда простого электролита достаточно

Никто не запрещает поставить хороший электролит, у меня просто был МКП небольших размеров. Но...1 Мом + электролит. Даже небольшой утечки достаточно, чтобы создать ещё один делитель с плавающим напряжением.
Транзисторы в этой схеме обычно горят от превышения мощности и перегрева. Это если выбрана слишком большая постоянная времени RC, транзистор открывается медленно.