Китайский кит на лампах 6Н9С и EL34-B. Стоит внимания?

[m-shara]

(на резисторе 750 Ом выставить падение напряжения 75 вольт).

Предполагается увеличение анодного тока в два раза по сравнению с китайским. Выходной трансформатор, как я понимаю, нужно заменить?

[LinuxManiac]

Предполагаю, что при отсутствии документации на трансформатор невозможно сказать, на какой ток рассчитана его первичная обмотка и потребуется ли его менять.
Выход такой: демонтировать один трансформатор, снять скобу-хомут, стягивающую сердечник и крышки-колпаки, после чего измерить (пусть приблизительно) диаметр провода обмотки - так можно оценить максимальный допустимый ток.
Кроме того, желательно перевести выходной каскад на фиксированное смещение, как в показанной схеме 2010 года (источник смещения может быть иной, в т.ч. на полупроводниках).

П.С.
Наиболее линейные режимы для ГУ-50 в триодном включении:
Ra = 3k5 - 5k
Ua = 330-380V
Ia = 0,1-0,12 A, не превышая 40 ватт рессеяния на аноде (Ua х Ia < 40W).

[m-shara]

Кроме того, желательно перевести выходной каскад на фиксированное смещение, как в показанной схеме 2010 года (источник смещения может быть иной, в т.ч. на полупроводниках).

Вы написали под схемой:"Как оказалось впоследствии, стабилизация напряжения смещения является ненужной и даже лишней."
Это разные смещения?

[LinuxManiac]

На схеме от 2010 года напряжение фиксированного смещения стабилизировано путем использования газового стабилитрона СГ-2С.
В последующих версиях конструкции он не использовался (был исключен из схемы при сохранении остальных её элементов).

[m-shara]

В последующих версиях конструкции он не использовался (был исключен из схемы при сохранении остальных её элементов).

Т.е. стабилизация нужна?
Встретил выражение: трансформаторы для триодного и пентодного включения совершенно разные. В чем это выражается?

[LinuxManiac]

Стабилизация напряжения фиксированного смещения НЕ нужна, поэтому в последующих версиях конструкции стабилизирующий элемент (газовый стабилитрон) не использовался (в источнике мсещения остались маломощный кенотрон 6Х6С, два конденсатора и резистор фильтра).

Про трансформаторы кратко об основном:
- выходной странсформатор для пентодного/тетродного выходного каскада отличают высокие требования к индуктивности первичной обмотки (требуется большая её величина) при невысоком секционировании обмоток (типично от 2 секции первичной и 1 вторичной до 4 первичной и 3 вторичной) и бОльшей толщине межобмоточной изоляции (уменьшение межобмоточной емкости)
- выходной странсформатор для триодного выходного каскада отличают меньшие требования к индуктивности первичной обмотки при бОльшем секционировании (от 3 до 6-8 и более секций первичной обмотки) и толщине межобмоточной изоляции, определяемой исключительно критерями собственно изоляции (обеспечение отсутствия межобмоточного пробоя).

[m-shara]

Заказал на ебай пару ГУ50, пару 5Ц4С и две 6Ж3. Как я понял, FU50 и ГУ50 взаимозаменяемы, то есть можно просто воткнуть одни вместо других?

[LinuxManiac]

...Как я понял, FU50 и ГУ50 взаимозаменяемы, то есть можно просто воткнуть одни вместо других?

Да.

[m-shara]

...Как я понял, FU50 и ГУ50 взаимозаменяемы, то есть можно просто воткнуть одни вместо других?

Да.

Спасибо!

[Adam]

Заказал на ебай пару ГУ50, пару 5Ц4С...

Якщо будете використовувати ГУ-50 зі струмом 100мА, 5Ц4С не потягне, потрібна буде 5Ц3С (з струмом накалу 3А).

[LinuxManiac]

Краще GZ34 або 5AR4 (250 мА навантаження, 1,9А розжарювання).

[m-shara]

Краще GZ34 або 5AR4 (250 мА навантаження, 1,9А розжарювання).

Дякую. Буду по ходу діла підкупляти. Я купив чисто про запас. Бо старі лампи, є старі. І якщо чесний продавець не написав що лампа провірена, (при цьому накинувши до ціни 10-ку), то цілком реально взяв з ящика і положив в посилку.

Заказал на ебай пару ГУ50, пару 5Ц4С...

Якщо будете використовувати ГУ-50 зі струмом 100мА, 5Ц4С не потягне, потрібна буде 5Ц3С (з струмом накалу 3А).

Дякую за пораду. Треба ще подивитися чи трансформатор потягне. Поки що робитиму стокову версію, тільки з іншими ємностями конденсаторів в БЖ. (як радили). А там буде видно що ще потрібно.

[m-shara]

Я порівняв з Вашою схемою і помітив, що в китайській немає перехідного конденсатора після регулятора рівня сигнала. Як Ви вважаєте, слідує мені цей конденсатор поставити? Який номінал буде достатньо?

[LinuxManiac]

Цей розділовий конденсатор необхідний, якщо у джерела/джерел сигнілу є (або може бути) постійна напруга на виході. Якщо ж ви певні, що постіної напруги там немає (зазвичай там вже встановлений "свій" розділовий конденсатор), то у підсилювачі він непотрібний.
У своїй колнструкції я його встановив тому, що у той час експериментував із багатьмя різними джерелами сигналу, в тому числі - саморобними від моїх знайомих, тож перестрахувався.
Якщо цей конденсатор все ж встановлювати, то найчастіше достатнім буває номінал 0,5-1,0 мкФ.

[m-shara]

Значить мені потрібно встановити. На лінійному виході деки стоїть комутатор тишини. І ця "тишина" може добре бабахнути.

[m-shara]

Заказал на ебай пару ГУ50, пару 5Ц4С...

Якщо будете використовувати ГУ-50 зі струмом 100мА, 5Ц4С не потягне, потрібна буде 5Ц3С (з струмом накалу 3А).

Я бачив в продажі що 5Ц4С може бути скучний циліндричний, а може бути гарної форми.
https://www.ebay.com/itm/156215394087?_ ... K858VYQ6VA
Це що, різні заводи так робили?

[Adam]

В мене є такі і такі. Особливої різниці не замітив. Різні заводи, різні роки випуску. Фігурні зазвичай, більш старіші.

[m-shara]

Допитався у корейця, що збирав такий набір щодо вихідного трансформатора. Правда тільки розміри. (я і сам теж виміряв по відео)
висота - 69 мм
ширина - 58 мм
товщина - 58 мм
товщина набору заліза - 33 мм.
Хто має досвід то вже може прикинути на яку потужність він потягне. Хотя і якість заліза дуже важливий параметр. На Алі не вдалося знайти подібного. Бо до тих трансформаторів що продаються окремо є трохи детальніша технічна інформація.

[gelert]

З наведених розмірів не зовсім ясно, що до чого відноситься. Наведіть будь ласка ескіз заліза. Важливі параметри — це перетин середнього стрижня та довжина магнітного шляху або габарит (HxL). Щось на кшталт такого:

транс.png (22.84 КБ) 921 просмотр

Позначте будь-які відомі параметри.
І дивлячись на Вашу зацікавленість здається, що крок за кроком Ви прийдете до думки самостійного виготовлення цього важливого компонента. Ця справа вимагатиме певних зусиль і коштів, але кінцевий результат дуже вірогідно перевершить покупні вироби.

[m-shara]

З наведених розмірів не зовсім ясно, що до чого відноситься. Наведіть будь ласка ескіз заліза. Важливі параметри — це перетин середнього стрижня та довжина магнітного шляху або габарит (HxL). Щось на кшталт такого:
транс.png
Позначте будь-які відомі параметри.

Розміри зняті з відео і базуються на пропорціях. (габарити відомі)
H=58, h=36, Y=22, Y1=33, Y2=11,b=12, L=69. Вікно повністю не заповнено. Ще залишається близько 3 мм вільного місця від краю катушки.
8 Вт - то китайці в своїх добрих традиціях загнули. Добре як там буде хотя би 4 Вт. До речі мені повністю хватило б.
Це все поки що ні про що (на руках трансформатора немає).
Про остальне я вже писав.

[m-shara]

Підрахував, що габаритна потужність насправді близько до 10 Вт.
S.вікна Х S.заліза/1,6=9,5 Вт.

[gelert]

Потужність вихідного транса визначається, так би мовити, за бажанням. Мається декілька чинників, деякі з них просто призначаються в залежності від вподобань/переконань. На додаток маємо декілька методик розрахунку, які різняться між собою. За моїми оцінками наведене осереддя (перетин приймемо рівним 7см кв) при індукції намагнічування на рівні 0,7Тл має потужність в межах 3-5Вт. Більшого я б не очікував.

[m-shara]

Хотів порадитися на рахунок ютуб каналу "Неизвестная физика". Багато учбових матеріалів. Чи є якась думка щодо вірності виложених матеріалів? Звичайно якщо цей канал відомий.

[LinuxManiac]

Ресурс цілком вартий уваги. Помилок помічено не було.

[m-shara]

Заказал на ебай пару ГУ50, пару 5Ц4С...

Якщо будете використовувати ГУ-50 зі струмом 100мА, 5Ц4С не потягне, потрібна буде 5Ц3С (з струмом накалу 3А).

А якщо тупо вліпити 2 діоди замість кенотрону, що получиться? Я згадую, що після кенотронів в радіоприймачах стояли селенові діоди (вонючки, якщо підпортились )

[LinuxManiac]

Підвищиться вихідна напруга блоку живлення (на кенотроні падає кілька деасятків вольт), не стане плавного наростання напруги живлення, з'являться специфічні явища/спотворення внаслідок ефекту переключення діодів і їхнього миттєвого зворотнього струму (чують не всі).

[m-shara]

Підвищиться вихідна напруга блоку живлення (на кенотроні падає кілька деасятків вольт), не стане плавного наростання напруги живлення, з'являться специфічні явища/спотворення внаслідок ефекту переключення діодів і їхнього миттєвого зворотнього струму (чують не всі).

А якщо "зіпсувати" трохи х-ки діода? Послідовно включити резистори щоб ті кілька десятків вольт падали, а ще і паралельно діодові, щоб згладити миттєвий зворотний струм? Ну це так, фантазія.
Я згадую ті часи коли ремонтував кольорові телевізори з трансформатором (180 Вт?) І ось цей невеликий і непотужний трансформатор знаєте як себе вів коли його включали. Світло моргало, включена єлектроніка теж реагувала. Так ось, я тоді, порядочним знайомим, в виді бонуса ставив на вкючатель простеньку схему з одного сімістора і резистора. І все. Телевізор включався і виключався тихенько. А якщо подібний пристрій поставити на ламповий підсилювач?

Реле на симисторе.jpg (20.74 КБ) 422 просмотра

[m-shara]

...
А что бы Вы еще предложили по предложенной схеме доделать или устранить грубые просчеты? Или в каких местах заложить возможность модификации? Пока усь в дороге хорошо правильно подготовиться.

так что (если попадутся) попробуйте 6Ж3 и/или 6Ж4. Режимы с номиналами для этого рассчитаю, если будет нужно.

Уважаемый Дмитрий! Мне конечно не ловко что я Вас напрягаю своимы идеями, но, если драйверный и выходной каскады развязаны, то наверное можно, оставив выход как есть, заняться драйверным, заменив лампы на предложенные Вами 6Ж3. Поэтому, если не трудно, рассчитайте пожалуйста драйверный каскад с лампами 6Ж3. Я смог бы заблаговременно заказать нужные детали, т.к. у меня в основном все детали с номиналами и мощностями для кремниевой мелкоэлектроники. А с выходным каскадом нужно будет разбираться после получения посылки и проверки мощности силового тр-ра и выходных. С уважением Василий.

[Adam]

А якщо тупо вліпити 2 діоди замість кенотрону, що получиться? Я згадую, що після кенотронів в радіоприймачах стояли селенові діоди (вонючки, якщо підпортились

Надлишкову напругу можна висадити на потужному резисторі типу ПЕВ. А для забезпечення "хорошого" режиму" вхідній лампі багато напруги ніколи не буває . Ну ви вже й самі запропонували такий пристрій. Головне, щоб він сам не генерував завади, які б потрапляли в систему живлення. І діоди вже давно випускають, які не створюють завад при перемиканні. Ті ж карбідокремнієві, наприклад.
До речі, потужні кенотрони (типу 5Ц3С) дуже швидко виходять на режим (до 5 сек, а то й швидше), тому для них теж потрібно буде щось придумувати.. А ще можливо застосувати гібридний міст - кенотрон і два діоди. Правда, окрім затримки в подачі напруги, він не буде мати переваг у звучанні.

[m-shara]

А для забезпечення "хорошого" режиму" вхідній лампі багато напруги ніколи не буває .

Так в цій схемі доступна напруга в 365 В. Хіба стільки може бути мало? Для конкретної лампи.