Двухтактный на лампах EL34 в триодном включении

[m-shara]

Так.

Цікаво! Це значить що якщо просто зараз схему перевести на таке живлення то вже буде покращення? Я передивився ті схеми що виставлені на цьому форумові і ніде не зустрів подібного рішення. Чи це особисте дослідження?

[LinuxManiac]

Ось два роки тому зроблений підсилювач із ламповим випрямленням напруги зміщення (6Х2П):
viewtopic.php?t=1576
А ось на більш екзотичних кенотронах (4Ц14С)
viewtopic.php?t=1985

[m-shara]

Ось два роки тому зроблений підсилювач із ламповим випрямленням напруги зміщення (6Х2П):
viewtopic.php?t=1576
А ось на більш екзотичних кенотронах (4Ц14С)
viewtopic.php?t=1985

Дякую! То є сенс теперішню схему перевести в цей режим? Без зайців? Правда в мене відповідна обмотка на 70 В, але то не проблема.
Заказав десяток ламп і почешу трохи руки.

[m-shara]

Я ось так, тверезо, порівняв звучання цьго РР і перед цим зробленого однотактника в А режимі і получається що SE виграє по деталізації. Хотя загалом і РР звучить добре. Я б сказав у кожного є свої переваги і недоліки. Тому я хочу привести РР до такої ж деталізації як у переробленого китайця.

[Николаевич]

однотактник на якихось лампах і потужність вих. трансформаторів.

[m-shara]

однотактник на якихось лампах і потужність вих. трансформаторів.

Ось тут вся інформація viewtopic.php?p=37209#p37209

[Николаевич]

не зрозумів. а вихідні тр. залишилися китайські ?

[m-shara]

не зрозумів. а вихідні тр. залишилися китайські ?

Так.

[m-shara]

Скажіть мені будь ласка що ви думаєте про ось такий варіант ФІ? Розвязка від першого каскаду це краще чи гірше? Наскільки важливий тип ламп у ФІ? Як на мене, то це той же самий "довгий хвіст" тільки з розвʼязкою.

ФІ.png (36.55 КБ) 522 просмотра

[Николаевич]

Скажіть мені будь ласка що ви думаєте про ось такий варіант ФІ? Розвязка від першого каскаду це краще чи гірше? Наскільки важливий тип ламп у ФІ? Як на мене, то це той же самий "довгий хвіст" тільки з розвʼязкою.
ФІ.png

мені сподобався такий варіант

[m-shara]

мені сподобався такий варіант

Він є реалізований в конкретній схемі? Хотілося б подивитися. Та че було б цікаво взнати що про це думає наш модератор Дмитро.

[Николаевич]

мені сподобався такий варіант

Він є реалізований в конкретній схемі? Хотілося б подивитися. Та че було б цікаво взнати що про це думає наш модератор Дмитро.

чим чекати на думку. думаю можна швидко спробувати на макетці. у мене працювали 6ж7 і 6н8 на 6п6с

[LinuxManiac]

Іноді варто почекати на думку, а не робити зайве.
У наведеній статті викладені хибні твердження.
1. Хоча підсилення фазоінверсного каскаду із розділеним навантаженням (ФІРН, він же - "концертіна") дійсно трохи менше за одиницю, уведення вольтдобавки не збільшує підсилення у рази. Все одно буде потрібний каскад реального підсилення або до фазоінвертора, або після нього.
Тут варто пояснити, що вольтдобавка - це позитивний зворотній зв'язок (ПЗЗ), на відміну від негативного, який часто виправдано використовують. А застосування ПЗЗ несе ризики самозбудження (на частотах аж до мегагерців) і багато чого іншого. І для чого? Досягти підсилення каскаду 1,3 замість 0,95?
2. Ніякого розбалансування на високих частотах у ФІРН немає. Автор статті переплутав грішне із праведним. Таке розбалансування притаманне трансформаторним фазоінверторам (на основі фазоінверсного трансформатора).
3. Вихідний опір пліч (виходів) ФІРН однаковий. Варто читати правильну літературу 50-х - 60-х років минулого століття. І бажано англійською. Чого автор статті явно не спромігся зробити. Верхнє плече ФІРН не є класичним резистивним каскадом із високим вихідним опором. Бо інакше як у нього може бути при цьому підсилення трохи менше одиниці? У ФІРН діє 100-відсотковий внутрішній зворотній звязок, який урівнює як підсилення пліч, так і їхній вихідний опір.
У підсумку:
1) за власним бажанням із цікавості варто робити будь-які схеми, макети, конструкції тощо
2) прагнучи ж до реального позитивного результату варто робити конструкції по схемах, перевірених на практиці багатьма людьми (або по класичних схемах минулого століття)
3) до публікацій невідомих "винахідників-Архімедів" варто ставитися із обрежністю. Якщо немає на схемі карти напруг, відсутнє фото конструкції, так само як і жодного коментаря того, хто повторив схему на практиці, то потрібна розумна обережність.

П.С. Почасти перепрошую за дещо суворий стиль, але, будучи редактором наукового журналу, я не пробачаю невідповідальності інших редакторів. А тут у одному журналі ("AudioXpress") надруковані хибні відомості, а інший журнал ("Радіохоббі") передрукував це.

[LinuxManiac]

Скажіть мені будь ласка що ви думаєте про ось такий варіант ФІ? Розвязка від першого каскаду це краще чи гірше? Наскільки важливий тип ламп у ФІ? Як на мене, то це той же самий "довгий хвіст" тільки з розвʼязкою.
ФІ.png

Все вірно. Фазоінвертор "довгий хвіст" може бути як із безпосереднім зв'язком (coupled stage), так і без нього (uncoupled stage). Стосовно власне функції розділення фаз, жодної різниці тут немає. А ось наявність роздільного (не "прохідного" - хибний термін тут) конденсатора на думку деяких є недоліком. Але інколи без нього не обійтися, якщо для взаємного узгодження какадів один з них доводиться уводити до неоптимального режиму (за максимльною амплітудою або спотвореннями).
Тип ламп тут в цілому довільний. Вибираються лампи (як і для будь-яких каскадів) виходячи із бажаного підсилення та величини вихідного опору.
На наведеній схемі лампа працює із вельми малими струмами (анодні резистори 91 та 100 кОм), чого я (не наполягаю) прагну уникати. Тож ось перевірена схема на цій лампі.

VGI.png (84.45 КБ) 382 просмотра

А найкраще для у фазоінверторі "довгий хвіст" замість "хвостового" резистора великого номіналу використовувати лампу (найкраще - пентод/тетрод). При цьому відпадає необхідність у різних номіналах анодних резисторів. Інколи використовують схему на транзисторі.

[m-shara]

Дуже вдячний Вам за розгорнуте пояснення! Я притримуюсь таких же самих принципів. Робити макети, в мене немає навіть такої можливості. Бо немає як ламп так і високоомних резисторів потужністю 0,5-2Вт. Тобто все потрібно купити. А Вашими порадами я можу скористатись як провіреними практично. Що вважаю дуже цінним для себе.
-----------------------------------
В мене лежать без діла дві лампи 5654, як розумію аналоги 6Ж1П. Наскільки практично буде поліпшене звучання якщо їх причепити в "хвости" замість резисторів?

[LinuxManiac]

Покращення буде на рівні нюансів і мікровідчуттів.

[m-shara]

Покращення буде на рівні нюансів і мікровідчуттів.

Дякую! Значить не варто морочитися.

[gelert]

Колись мацав таку мікру — DRV134. До прикінцевого результату справа не дійшла, але сама вона на виході без ніяких хитрощів (балансування, живлення) видала неспівпадіння прямого і інверсного сигналу на рівні нижче -60дБ на лабораторному «їжаку»! Існують аналоги від інших брендів того ж призначення. Не дешеві, але якщо зважити на те, що попередньо маємо зазвичай не одну напівпровідникову структуру, ще одною можна і знехтувати. Внутрішньо скоректована, коефіцієнт підсилення 2, смуга достатня. З нею маємо ідеальний парафазний сигнал і можна зосередитись на суто ламповому лінійному РР-підсилювачі. Як тільки з’явиться можливість обов’язково зроблю щось за цим концептом.

[lgedmitry]

Колись мацав таку мікру — DRV134. До прикінцевого результату справа не дійшла, але сама вона на виході без ніяких хитрощів (балансування, живлення) видала неспівпадіння прямого і інверсного сигналу на рівні нижче -60дБ на лабораторному «їжаку»! Існують аналоги від інших брендів того ж призначення. Не дешеві, але якщо зважити на те, що попередньо маємо зазвичай не одну напівпровідникову структуру, ще одною можна і знехтувати. Внутрішньо скоректована, коефіцієнт підсилення 2, смуга достатня. З нею маємо ідеальний парафазний сигнал і можна зосередитись на суто ламповому лінійному РР-підсилювачі. Як тільки з’явиться можливість обов’язково зроблю щось за цим концептом.

применял OPA1632 в усилителе. Полёт нормальный. В ламповом тоже должно быть хорошо.

...что интересно - можно сразу же и смещение входных ламп этой же микрушкой реализовать, если вдруг захочется

[gelert]

134 сподобалась тим, що практично не потребовувала нічого зовні. Резистори на кристалі, терміносполучені, лазерна корекція. На додаток в ті часи це були безкоштовні семпли від ВВ.

[m-shara]

Як я вище питав, і наш модератор дав пораду (я неї реалізую) на що б ви звернули увагу в першу чергу в випадку, коли тембральний окрас не співпадає із звучанням в добрих навушниках?

[LinuxManiac]

На власне акустичні системи, їхнє розташування у приміщенні та властивості самого приміщення.

[m-shara]

На власне акустичні системи, їхнє розташування у приміщенні та властивості самого приміщення.

Я здебільшого слухаю на невеликій гучності. При цьому, недавно зроблений підсилювач (на ГУ-50) якраз тембрально дуже добре звучить при такій самій гучності. Мається на увазі тембр голосу. Музикальні інструменти якраз навпаки, краще звучать на цьому. Якщо не порівнювати то і один і другий і Худ можна слухати цілий день.

[m-shara]

Прийшли лампи 6Х2П і тому доречно запитати: при теперішньому живленні зміщення вихідних ламп схема з напругами така:
download/file.php?id=11562&mode=view
70 В на обмотці і -100 В на вході фільтра з врахуванням наведеної схеми. Якщо я зміню діоди на лампу (досить одної ?) то як зміниться напруга?
На Вашій схемі є подвоєння напруги, бо обмотка на 30 В. А як мені краще включити? Ну не робити ж мостову схему на двох лампах.

Снимок экрана 2025-08-29 в 19.54.56.png (77.14 КБ) 108 просмотров

[lgedmitry]

а почему б не соединить обе половинки лампы впараллель и сделать однополупериодный выпрямитель?

[m-shara]

а почему б не соединить обе половинки лампы впараллель и сделать однополупериодный выпрямитель?

Я так и сделаю. Интересно сколько вольт останется на выходе. Т.к. ток в этой цепи ничтожный, то надеюсь не сильно просядет.