Переделка китайского лампового усилителя на 6J8P и FU50

[m-shara]

Пока собираются нужные детали хочу посоветоваться с сообществом и уточнить детали сборки.
За основу взял схему предложенную нашим модератором LinuxManiac. Вот эту:

Оригинальная схема китайца:

Вместо дросселя буду использовать схему электронного дросселя, которой поделился со мной Justas*.

При этом е-ссно используя диоды вместо кенотрона. Пока что обыкновенные кремниевые, т.к. шотки находятся далеко и за дорого. Потом поменяю.
Расположение ламп и трансформаторов остается прежнее.

[m-shara]

Старую схему снес полностью. Почистил и приготовил для пайки новых деталей.
Первый вопрос: при использовании диодов на первом конденсаторе будет 400 В при нагрузке.(уже делал). Когда увеличу ток выходных ламп, скорее всего это напряжение снизится. Электронный дроссель сколько вольт съест? 20-30? 15Вт освободится от питания кенотрона. Это хорошо. А что если напряжение питания упадет до 320В? Не пострадает ли качество звучания?
Второй: Так как корпус у меня металлический, достаточно ли будет транзистор эл.дросселя через прокладку посадить на корпус? Или все таки радиатор?

[m-shara]

....

Схема 6Ж8 та ГУ-50 .jpg (74.08 КБ) 8476 просмотров

Я уже собрал предложенную Вами схему, поэтому возник вопрос: какое напряжение и какая схема регулировки здесь применима? Какое напряжение выставить перед первым включением? Я заказал уже два переменных резистора по 100 кОм, поэтому было бы желательно использовать именно их. Хотя есть и по 50 кОм.
Для отрицательного напряжения нашел маленький трансформатор с переменным напряжениями 12-24-24-3-3 В. Думаю использовать умножитель напряжения. Будет нормально?
А как насчет такой схемы смещения сеток?

[LinuxManiac]

Напряжение источника фиксированного смещения необходимо 70 вольт (можно больше). Показаннами вами схема с его напряжением 100 вольт вполне удачна. При использовании упомянутого вами трансформатора соединение обмоток 24+24+12 вольт и мостовая схема выпрямления обеспечат необходимое напряжение.
Первое включение выходного каскада делаем в одном канале. Подаем напряжение накала. Затем устанавливаем напряжение смещения на управлющей сетке -70 вольт или чуть больше. После этого подаем анодное питание. Далее - изменяя напряжение смещения устанавливам ток покоя лампы ГУ-50. Максимально допустимый ток покоя вычиляем исходя из величины максимальной мощности, рассеиваемой на аноде (40 ватт для ГУ-50). При напряжении анодного питания 360 вольт максимально допустимый ток покоя будет 40/360=111 мА. Ток покоя устанавливам на 10% меньше максимально допустимого (приблизительно 100 мА, что соответствует падению напряжения на катодном резисторе 0,1 вольта).
Затем прводим эти действия во втором канале.
В завершенной конструкции можно будет пробовать изменять ток покоя в пределах от 80 до 110 мА, ориентируясь на максимально комфортное звучание с конкретными акустическими системами.
Хорошего звука!

[gelert]

Пропоную запобігти можливої проблеми. В наведеної схемі при можливому (а воно можливе) порушенні контакту движка з резистивним шаром напруга зміщення зникає. Наслідки зрозумілі, лампа піде. А коли таке станеться в процесі експлуатації раптово і неочікувано, навряд-чи ви встигнете щось зробити. І такого було-було! В наведеному прикладі при подобному порушенні на сітку прийде максимальна напруга зміщення і лампа закриється. Діапазон регулювання можна змінити за потребою.

СМ.pdf

(16.91 КБ) 229 скачиваний

[m-shara]

Пропоную запобігти можливої проблеми. В наведеної схемі при можливому (а воно можливе) порушенні контакту движка з резистивним шаром напруга зміщення зникає. Наслідки зрозумілі, лампа піде. А коли таке станеться в процесі експлуатації раптово і неочікувано, навряд-чи ви встигнете щось зробити. І такого було-було! В наведеному прикладі при подобному порушенні на сітку прийде максимальна напруга зміщення і лампа закриється. Діапазон регулювання можна змінити за потребою.СМ.pdf

Дуже дякую! Я так розумію, що всі ці резистори можна змінити. Наприклад R1 - 150 kOm, RV1 - 50 kOm. Оскільки сіткового току немає. По 10 кОм можна залишити, буде більший діапазон регулювання.

Снимок экрана 2024-10-03 в 20.12.30.png (21.85 КБ) 8278 просмотров

І в запропонованій LinuxManiac схемі просто виключити резистор 30 кОм.

123.png (69.81 КБ) 8278 просмотров

Напряжение источника фиксированного смещения необходимо 70 вольт (можно больше). Показаннами вами схема с его напряжением 100 вольт вполне удачна. При использовании упомянутого вами трансформатора соединение обмоток 24+24+12 вольт и мостовая схема выпрямления обеспечат необходимое напряжение.

Мне тут пришла в голову такая идея. Т.к. указанный мною трансформатор входит впритык в шасси УНЧ, а у меня освободилась обмотка накала кенотрона, то я подумал включить на нее маленький трансформатор со старых БП гаджетов наоборот. А так как ток требуется в 1-2 ма, то убить лишние вольты не будет проблемой. А можно использовать выпрямитель с одним диодом. Что Вы скажете по этому поводу?

[gelert]

Так, все вірно. Справа така — сітковий струм є, він є завжди, питання в його значенні. Він навіть нормується за максимальним значенням. Вважаємо, що лампи добрі, і значенням струму управляючої сітки ми зневажаємо. Тому значення резистора витоку (150кОм) визначає вхідний опір каскаду і одночасно, сумісно з розділничим конденсатором, визначає смугу частот. Так, із збільшенням значення змінного резистору збільшується діапазон регулювання. Згодом, коли визначитесь із значенням струму покою, можна буде підкоректувати значення резисторів до оптимального по мінімуму навантаження і смузі частот.

[m-shara]

Пропоную запобігти можливої проблеми. В наведеної схемі при можливому (а воно можливе) порушенні контакту движка з резистивним шаром напруга зміщення зникає. Наслідки зрозумілі, лампа піде. А коли таке станеться в процесі експлуатації раптово і неочікувано, навряд-чи ви встигнете щось зробити. І такого було-було! В наведеному прикладі при подобному порушенні на сітку прийде максимальна напруга зміщення і лампа закриється. Діапазон регулювання можна змінити за потребою.СМ.pdf

Я ось так видозмінив схему, враховуючи висловлену вами ідею. Думаю що буде добре. Як вважаєте?

100В.png (69.95 КБ) 8262 просмотра

[gelert]

Стосовно однопівперіодного спрямовувача. Я не є апологетом суто таких схем. Як на мене, відмінність одно- від двопівперіодних схем полягає в значенні пульсацій при певних параметрах згладжувального фільтру. Всі ті речі (розсмоктування неосновних носіїв, викиди за рахунок ємності переходу і т.і.) - принаймні їх ще розчути треба. Я вже не змозі за віком, хоч би яка апаратура не була. Але не жалкую з цього приводу . Про ствердження переваг однопівперіодного спрямовувача моя думка така. Для забезпечення потрібного значення коефіцієнта пульсацій необхідно використовувати конденсатори майже втричі більші, як у випадку двопівперіодний схем, а відповідно мати більшу енергоозброєність. Це більшою мірою стосується потужних каскадів.
Стосовно наведеної вами схеми. При зникненні контакту движку напруга зміниться в напрямку збільшення струму аноду. Добре, що не зникне зовсім, але в залежності від положення движка може бути всяке.

[m-shara]

Дякую, що зауважили. Я не з тої сторони міряв напругу. Прийдеться трішки змінити схему, щоб відповідала запропонованій вами.

[m-shara]

Стосовно наведеної вами схеми. При зникненні контакту движку напруга зміниться в напрямку збільшення струму аноду. Добре, що не зникне зовсім, але в залежності від положення движка може бути всяке.

Я трохи подумавши вирішив ввести схему захисту. А так як самому щось не думається, попросив на Везі. І ось що мені запропонували: при зникненні напруги -100 В транзистор електронного дроселя просто виключить подачу анодної напруги.

[gelert]

попросив на Везі

Вега - це вегалаб?

[m-shara]

попросив на Везі

Вега - це вегалаб?

Так.

[gelert]

Щось Вега, той, як його . Якщо питання стосовно зникнення -100В, то можна і так, як запропонували. Я б все ж використовував в управлінні польовик. Та і додаткові елементи, кожен зі своєю надійністю, у підсумку надійність не збільшують, а і навіть навпаки. В моєї пропозиції активний захист відсутній. Просто така логіка роботи схеми.

[m-shara]

Щось Вега, той, як його . Якщо питання стосовно зникнення -100В, то можна і так, як запропонували. Я б все ж використовував в управлінні польовик. Та і додаткові елементи, кожен зі своєю надійністю, у підсумку надійність не збільшують, а і навіть навпаки. В моєї пропозиції активний захист відсутній. Просто така логіка роботи схеми.

Намалюйте будь ласка схему з польовиком, а то я ніколи з ними діла не мав. Мені буде простіше знайти щось високовольтне. Всі ці шури-мури повязані з фіксованим зміщенням. В звязку з цим я зустрічав ствердження що деякі лампи можуть при цьому розігріватись до червоного. Чи для ГУ-50 це характерно? Не зустрічали інформації? Може все таки в катод помістити середньої величини резистор автозміщення? Так сказать зробити комбіновану схему. Щось таке чув, але схеми не бачив.

[LinuxManiac]

Схильність до переходу у саморозігрів дійсно притаманна деяким потужним лампам. Для ГУ-50 це не характерно зовсім.
Пропоную розглянути варіант схеми організації зміщення із компенсацією ризику ненадійного контакта у підстроєчному резисторі.
При зникнені контакту напруга зміщення на сітці не зникає, а навпаки "пістрибує" до повної напруги джерела зміщення. А лампа замість переходу у прямий струм із перенавантаженням переходить у режим меншого струму спокою або ж просто зачиняєтсья для струму.

[m-shara]

Схильність до переходу у саморозігрів дійсно притаманна деяким потужним лампам. Для ГУ-50 це не характерно зовсім.
Пропоную розглянути варіант схеми організації зміщення із компенсацією ризику ненадійного контакта у підстроєчному резисторі.
При зникнені контакту напруга зміщення на сітці не зникає, а навпаки "пістрибує" до повної напруги джерела зміщення. А лампа замість переходу у прямий струм із перенавантаженням переходить у режим меншого струму спокою або ж просто зачиняєтсья для струму.

Резистор на 30кОм що знаходиться в схемі потрібно зняти? Бо він сильно посадить напругу. Я вже зробив по схемі що запропонував gelert, підставивши замість 30К RV1 і R2. Ось так. Принцип похожий. І ще, я хочу зняти необхідну напругу для зміщення з анодної обмотки по схемі однопівперіодного випрямлення, щоб не використовувати допоміжний трансформатор.

444.png (22.89 КБ) 7612 просмотров

555.png (73.96 КБ) 7612 просмотров

[gelert]

Заміна на польовик залишає схему майже незмінною. При нормальному стані гейт Q2 повинен бути негативним. Схема не має порогових елементів, тому при перемиканні може бути активний стан польовиків. Ускладнювати схему для запобігання цьому не бачу сенсу. В 101 відсотку випадків плавкий запобіжник захистить лампу. Це не напівпровідник, який врятовує запобіжник .
Приклад варіанту схеми.

СМ1.pdf

(46.2 КБ) 179 скачиваний

[m-shara]

Заміна на польовик залишає схему майже незмінною. При нормальному стані гейт Q2 повинен бути негативним. Схема не має порогових елементів, тому при перемиканні може бути активний стан польовиків. Ускладнювати схему для запобігання цьому не бачу сенсу. В 101 відсотку випадків плавкий запобіжник захистить лампу. Це не напівпровідник, який врятовує запобіжник .
Приклад варіанту схеми. СМ1.pdf

Дуже вдячний за схему! Я ось такий зняв з компʼютерного БЖ. Вже навіть із вбудованими стабілітронами. P10NK60Z. До речі я геть забув що плавкий запобіжник у мене стоїть! Тож приступаю до монтажу.

Випробував трансформатор. Після діодів поставив 360,0 мкФ конденсаторів. Вважаєте хватить?
При х.х. - 450В
при 160 мА - 394В
при 190 мА - 380В. При цьому навантаженні змінна напруга на півобмотці трансформатора впала з 320В до 300В.
Так що 80-90 ма анодного струму тр-р дасть. Тільки як ще на це збільшення струму відгукнуться ТВЗ.

[gelert]

Було б непогано подивитись осцилографом, щоб визначитись. Буде щось подібне до цього, тільки в я відобразив процес в напрямку зменшення навантаження. Ug напруга на затворі регулюючого польовика (363,.... В), Ua — напруга на вході фільтра.

[m-shara]

А лампа замість переходу у прямий струм із перенавантаженням переходить у режим меншого струму спокою або ж просто зачиняєтсья для струму.

Звертаюся знову до Вас за порадою, бо в "трьох соснах заблудився". Я хотів дістати -100 з анодної обмотки, підключивши до неї діод в зворотному напрямку. Получилася напруга -(420-440) В. А схема запропонована gelert -ом скоріше була розрахована на обмотку трансформатора, бо потребує струму від -100 В від 1-го до 3,3 мА. А тепер мені потрібно 15-20 мА забрати від трансформатора котрий не такий вже сильний стільки дати в випадку резистивного подільника. Чи можна все таки використати трансформатор з випрямленою напругою -120 В ? Щоб вже не городити ще подільника напруги? В мене є такий трансформатор якщо його включити наоборот.

[LinuxManiac]

Цілком можна використати трансформатор із 120 вольт випрямленого струму.

[m-shara]

Цілком можна використати трансформатор із 120 вольт випрямленого струму.

Буду пробувати. Якщо не добавить фону, то так і залишу.

[m-shara]

Заміна на польовик залишає схему майже незмінною. При нормальному стані гейт Q2 повинен бути негативним. Схема не має порогових елементів, тому при перемиканні може бути активний стан польовиків. Ускладнювати схему для запобігання цьому не бачу сенсу. В 101 відсотку випадків плавкий запобіжник захистить лампу. Це не напівпровідник, який врятовує запобіжник .
Приклад варіанту схеми. СМ1.pdf

Я уважно розглянув схему запропоновану вами, і мені здається що транзистор Q1 не витримає, коли його затвор посадить на корпус, відкрившись Q2. Бо в попередній схемі він замикав тільки зарядний конденсатор а до затвора було сотні кілоом.

[m-shara]

Нарешті зібрав повністю схему, правда дещо в тимчасовому порядку для провірки. Електронний дросель зробив за схемою що запропонував пан justas*. Поки що без захисту. Виставив поки що такі режими. (фото 888.) До речі падіння напруги на мосфеті 30 В. Ввечері напруга в мережі дуже нестабільна, тому міняється на 20 В і більше.
"Монтаж" має такий вид. Але це для провірки тільки. Замкнув входи на землю, в навушниках повна тиша.

[LinuxManiac]

Вітаю із прогресом проекту!

[m-shara]

Вітаю із прогресом проекту!

Щиро дякую!
Буду гарно впаковувати на свої місця.

[m-shara]

Появилась проблема а с ней снова нужно искать решение. Корпус из нержавейки - очень плохой отводчик тепла. В диаметре 5 см от транзистора к шасси не прикоснуться, а дальше умеренно тёплое.
Исправил. Квадратные радиаторы все смотрятся неестественно.
Вопрос к имеющим представление об обработке металла на токарном и других станках: вот эти алюминиевые радиаторы можно чем то или как то обрезать по меньшей окружности так, что бы не погнуть пластины? А может с помощью какого приспособления обрезать и в домашних условиях? Вот было бы классно!

[gelert]

Я уважно розглянув схему запропоновану вами, і мені здається що транзистор Q1 не витримає, коли його затвор посадить на корпус, відкрившись Q2. Бо в попередній схемі він замикав тільки зарядний конденсатор а до затвора було сотні кілоом.

Не витримає захисний стабілітрон S-G, якщо він є в Q1. Для даного випадку небезпеку має енергія заряду конденсатору С2. Пояснювати тут нема чого. Тому в мене і таке собі до вегалабу. Киньте ви цей захист, вистачить для ГУ50 того, що пан Дмитро сказав, я повністю з ним згоден. Щоб вбити ГУ50 в вас не вистачить потужності трансу живлення. Але напевне її вистачить для спрацювання звичайних плавких запобіжників.

Щодо радіаторів. Всі наведені забезпечують заявлену потужність розсіювання виключно із примусовим обдувом. Без нього площа поверхні теплообміну дорівнює зовнішнім розмірам радіатору без урахування площі поверхні ребер тому потужність відповідна. Для роботи в умовах природної конвекції відстань між ребрами повинна бути не менш за 6мм. Те ж саме стосується діаметру (розміру) вентиляційних отворів.

[m-shara]

Киньте ви цей захист, вистачить для ГУ50 того, що пан Дмитро сказав, я повністю з ним згоден. Щоб вбити ГУ50 в вас не вистачить потужності трансу живлення. Але напевне її вистачить для спрацювання звичайних плавких запобіжників.

Щодо радіаторів. Всі наведені забезпечують заявлену потужність розсіювання виключно із примусовим обдувом. Без нього площа поверхні теплообміну дорівнює зовнішнім розмірам радіатору без урахування площі поверхні ребер тому потужність відповідна. Для роботи в умовах природної конвекції відстань між ребрами повинна бути не менш за 6мм. Те ж саме стосується діаметру (розміру) вентиляційних отворів.

А плавкі запобіжники на скільки мА мають бути? Я менше ніж на 0,5А і не знайду. Ну може десь і є на 0,25мА.

У колишнього форумчанина за ніком Lector я якось бачив що стояв подібний радіатор без обдува. А там відстань між пластинами відомо яка. Ось тому і цікаво взнати як у тих, хто використовує подібну схему. Я до речі попередній пост відредактував. По побачив що всі квадратні радіатори дуже паскудять зовніній вигляд. Тому виникла ідея зробити круглий радіатор у вигляді башти з 5-ти обрізаних кругом радіаторів. Не знаю чи токар справиться з таким завданням.