Двухтактный на лампах EL34 в триодном включении

[m-shara]

]

Прямого зєднання шини з корпусом немає зовсім? І як організовані входи? Сидять на корпусі чи ізольовані? Не зрозумів куди підєднані резистори (декілька?) 10 ом ? А чи можна, (теоретично,так) обєднати обидві ланки живленя в точках +400В ? А далі хай вже йдуть слаботочні RC фільтри окремо?

Саме через резистор 10 ом шина приєднана до корпусу. Вона одна на два канали, з кожного до неї підходять відповідні мінусові. На початку під'єднуються низькострумні - екрани входу, мінусові входу, далі мінус катоду вхідної лампи і так далі, до таких, що мають високе значення сили струму. І вже в самому кінці 10 ом і на корпус. Щось схоже на дерево, де коріння корпус, а верхні гілки - то для пташок...

Так у вас один БЖ. Я на обіді встиг дослідити от що: розєднав всі земляні контакти на входах, і тепер землі лівого каналу зєдуються із лівою землею, а правого з правою. І я думаю, що якщо ці дві групи будуть посажені на землю кожна через свій 10-омний резистор - нічого не станеться. І прийдеться певно наробити "зіркових" зєднань як у вас, то буде краще. А я думав що шина в 4 мм кв. осилить всякі блукаючі токи. Хотя в мене і зараз немає таких ділянок шини, по яких проходять сильні токи і до яких були б підключені слаботочні ділянки.

[Adam]

Я шину взагалі зробив як у трамвая, квадратів 10, та ще й покрив її зверху сріблом. Але ви так не робіть, то мій перший підсилювач і я багато чого не знав... Просто повторив, як радив автор, а він знав що потрібно для гарного звуку. І хоча ця схема дуже проста (на перший погляд) і призначена для початківців, звучить дійсно добре. Так що я зайшов в правильні двері..

[m-shara]

Я шину взагалі зробив як у трамвая, квадратів 10, та ще й покрив її зверху сріблом. Але ви так не робіть, то мій перший підсилювач і я багато чого не знав... Просто повторив, як радив автор, а він знав що потрібно для гарного звуку. І хоча ця схема дуже проста (на перший погляд) і призначена для початківців, звучить дійсно добре. Так що я зайшов в правильні двері..

А от питання що до дроселів: вони створюють кругом себе наводки, чи наводять них один на другий при такому паралельному розміщенні один відносно одного як у мене? Чи не слідувало б одного з них підняти наверх?

[Adam]

В мене таких проблем не було, бо я завжди виділяв для розміщення моточних достатньо місця. Якщо дросселі знаходяться близько один біля одного і працюють під достатньо великим струмом, то можуть щось і навести.. Потрібно покрутити їх один відносно одного під час роботи та визначити найтихіше положення. Принаймі я б так робив...

[gelert]

Спробуйте зробити щось приблизно таке. Об’єднайте електроліти в однієї точці (Б) максимально близько до С4,С8. Туди ж під’єднайте середню точку трансформатора і земляну шину. Ланцюги вхідних роз'ємів від’єднайте від корпусу і землі. Точку Б через резистор 0-10Ом поєднайте із корпусом, це вже в мене точка А. При чому місце поєднання може визначатися експериментально, торкаючись дротом від точки А до корпусу в різних містах. Не поєднуйте на роз’ємах ланцюги екранів. При відключенні сітки від вхідного кабелю навіть не замикаючи її на землю вже повинна бути тиша (резистор з сітки на землю залишається). Майте на увазі, що магнітна компонента впливає тільки на замкнутий контур. Зеленим я показав, де він з’являється.
Вибачаюсь за корявість малюнку, сподіваюсь що все ж таки зрозуміло.

[gelert]

Якщо дросселі знаходяться близько один біля одного і працюють під достатньо великим струмом, то можуть щось і навести.. Потрібно покрутити їх один відносно одного під час роботи та визначити найтихіше положення. Принаймі я б так робив...

Та можуть навіть влетіти в насичення або близько до того. Тоді тільки додавати зазор ціною втрати індуктивності. Я б взагалі їх хоча б консервною банкою прикрив на спробу. Тільки залізною і бажано без шва. Особливо L.
Доречи, покриття сріблом раджу використовувати виключно з антикорозійною метою, або покращення здатності до пайки. Гальванічно/хімічно висаджене срібло має провідність навіть гіршу за мідь. Гальванічне покриття міді сріблом - взагалі не проста справа, особливо в домашніх умовах. В промисловості гальванічні покриття сріблом піддають подальшому оплавленню задля відновлення провідності.

[Adam]

В мене є ламповий коректор, в якому на виході два трансформатори на ОСМ-0,4 (в анодах 6п14п). Так сталось, що місця для їх розміщення було мало і вони розташовані майже впритул один до одного. Боявся, що будуть наводити один на одного, крутив, слухав, але ніякого додаткового фону не було. Можливо великі габарити і невелика сила струму (35мА) вплинули...

[gelert]

Ще б пак! Таке залізо сховає таку індукцію.

[m-shara]

Спробуйте зробити щось приблизно таке. Об’єднайте електроліти в однієї точці (Б) максимально близько до С4,С8. Туди ж під’єднайте середню точку трансформатора і земляну шину. Ланцюги вхідних роз'ємів від’єднайте від корпусу і землі. Точку Б через резистор 0-10Ом поєднайте із корпусом, це вже в мене точка А. При чому місце поєднання може визначатися експериментально, торкаючись дротом від точки А до корпусу в різних містах. Не поєднуйте на роз’ємах ланцюги екранів. При відключенні сітки від вхідного кабелю навіть не замикаючи її на землю вже повинна бути тиша (резистор з сітки на землю залишається). Майте на увазі, що магнітна компонента впливає тільки на замкнутий контур. Зеленим я показав, де він з’являється.
Вибачаюсь за корявість малюнку, сподіваюсь що все ж таки зрозуміло.

Так у мене така "точка" і получається, бо електроліти один біля одного підєднані мінусом на шину. Але я переніс точку за вашою порадою до вхідних гнізд і без резистора там підєднав до корпуса. А також залишив входи ізольованим від корпуса. Фон зник зовсім. Навіть якщо добавлю гучності РГ. Тепер якщо зєднати куском провода кінці п-подібної шини (замкнути контур шини) де підключені земля та екран вхідних провідників фон теж не появляється. Але є чутливість до дотику до корпуса. Коли викручу РГ на 2/3 оборота (вхід відкритий) начинають появлятися всякі перешкоди і якщо взятися в цей час за корпус, то вони приглушаться.
ПС: але я виявив, думаю, і помилку, яка могла теж впливати. Коли ставив антизбудні резистори, то резистор 430 кОм, що мав сидіти прямо на сітці, я помилково підєднав до вхідного кінця того резистора. І в результаті якийсь там струм сітки виділяючись на цьому резисторові прикладався разом з сигналом до входу.

[gelert]

Я так розумію, що є рух в позитивному напрямку. H-компоненту (магнітну) ви збороли, залишається Е-компонента (електрична). Чутливість корпусу - часта проблема екранування, коли маємо його електропроводним, особливо коли окремі його деталі в місцях з’єднання можуть мати електричний опір. Вся поверхня корпусу має бути еквіпотенціальною. Цей потенціал має дорівнювати потенціалу загальної точки схеми. Ну, це такий загальний посил. Звідци витікає наступне. Або зробити корпус не електропровідним і забути про нього, або мати корпус, як електрично суцільне зі схемою і тотально об’єднати його із загальною точкою (увесь корпус - це одна така велика загальна точка), або забеспечивши надійний сталий нульовий опір між окремими деталями корпусу, а таким чином відповідно еквіпотенціальність його - знайти найкращу точку поєднання з нулем схеми. Перші два випадки мають певні вади - перший не екранує в принципі, другий може пагано працювати у великих геометричних об’ємах (хоча для малих найкращий), тому приктично користуються третім. Пошук місця поєднання загальної точки схеми із корпусом - процес евристичний, тут нема куди дітись. Тут працює об’ємний опір матеріалу корпусу. Не можна сказати - ось тут приєднати і буде гарно. Ні, треба шукати цю точку, вона може бути де завгодно. Гарно те, що схоже є вже якась визначенність. Не наводки, не фільтри, не дроселі. Коло звужується.
Це тільки один з приводів такої поведінки корпусу, але можуть мати місце і інші причини.
Антизбудні резистори по-спробуйте замінити дроселями. Просто на ці резистори намотайте один шар емальованого дроту десь 0,2мм +/-. Прикладів в інеті є. Такі резистори все ж таки на звук вплив мають.

[m-shara]

Ну що ж. Сьогодні основну частину монтажу і боротьби із фоном та шумом закінчив, дякуючи допомозі форумчан. Особливо gelert-у, Adam-у,sub-у, LinuxManiac-у, RUS_D, Justas* та іншим форумчанам. Результат: всі канали тихі, фону немає зовсім, корпус теж не чутливий до дотиків. На свято хай просто попрацює а там, будемо жити то і можна буде і вимірюваннями зайнятись і можливо щось підрегулювати по приладах.
Велике вам спасибі!

[m-shara]

Вперше трапилася така схема вирівнювання потенціалів між ниткою розжарення та катодом в лампах EL34. Додана таким способом ємність обмотки розжарення хіба не створить проблем?

111.jpg (13.87 КБ) 4549 просмотров

[gelert]

Як після свят спроможетесь на виміри, починайте із сигнал-шум. Для мене отримання значення -80дБ відносно 20 ват було б чудовим результатом і на цьому я б дав собі спокій. Тільки для цього треба мати змогу впевнено і достеменно вимірювати напругу значенням до 1 мілівольт. Знову ж таки шуми - це середньо-квадратичне (RMS) в смузі.

[m-shara]

Шуми то таке, не чути і добре. Для вимірювання потрібен спеціальний фільтр а також чутливі мілівольтметри. А можна елементарно на спектрографі (програмному) подивитися. Це саме простіше.
Прикинув: 20 Вт це 12,65 В на 8 Ом. Для -80 дБ шум 1 мв. Приблизно. Але чи будуть правильні виміри якщо користуватися генератором з вихідним опором 600 ом?

[gelert]

У першому наближенні фільтр та і не потрібен. Програмні спектроаналізатори вище 20кГц майже не заходять і напевне можна програмно обмежити смугу. Програмно вирахувати RMS досить просто для них. Апаратно вимірювати RMS вище одиниць-десятків кілогерц вже складне завдання. Якщо це не якийсь болометричний перетворювач, то навіть сучасні схемні рішення апроксимації працюють до десятків кілогерц в кращому випадку.
Шумові показники є різні. Коефіцієнт шуму, приведений до входу шум, власний шум. Вимірюються по різному, кожен за власною методою. Такий відомий параметр, як співвідношення сигнал-шум для нч-аудіопідсилювача, як він є за визначенням, взагалі втрачає сенс. І зазвичай його вираховують, як відношення амплітуди напруги на навантаженні при максимальній потужності до амплітуди власного шуму при закороченому вході. І тут і з’являються показники в 90-100-110дБ! В житті і 60дБ може вистачить.
600 ом достатньо, ваш підсилювач має більш, ніж на порядок вищій опір.
Якщо ваш аналізатор має опцію оцінки шуму — спирайтесь на нього, цього цілком досить.

[m-shara]

Я вже ось спіймав щось за хвіст, але поки що не знаю що. Догадуюсь. Підключив до нагруженого виходу мілівольтметр В3-38А, вхід просто підключений до деки (виключеної, як нагрузка) і побачив ось що: на діапазоні 30мв напруга стихійно, не періодично, раз в одну дві секунди скаче від 5мв до 30мв. По обох каналах. Але ж не видно на якій частоті. Не полінувався, і як сьогодні перед святом ми працювали до 13-ти, запустив на лаптопі Soundcard Scope програму (є спектрометр) і подивився що там робиться. Програму не калібрував поки. І так як танцювала напруга, так затанцювали і спектрограми, теж по обох каналах одинаково. Десь на 10 дб вверх вниз. Причому вищі піки частот начинаються з 50 Гц. Через 10 дб 100 Гц і так до -100 дб. А далі просто шум. Зрозуміло що то не справжні рівні а відносні. Загальною напругою є напруга зміщення EL34 от треба буде її краще розглянути. Можливим доказом цього є факт, що при встановленні струмів спокою, вони теж плигали в невеликому діапазоні. Таке відчуття що обмотка -70в має поганий контакт, або китайський діод зовсім китайський.

[gelert]

Ну, буває ще дефекти електролітів. Не часто, але трапляється. При перевірці номіналу питань особливо не виникає, перемежована відмова, так би мовити. Іноді це і не заважає, а іноді - спробуй, знайди. Тільки прямою заміною.

[m-shara]

Поміняв всі деталі що були задіяні в колі живлення -50В. Скачків поки що не спостерігав.

[m-shara]

Хотів поміряти параметри з допомогою RMAA 6, та вона бреше з самого початку. АЧХ завалює на 20 кгц ах на 3 дб. Використовував Focusrite 2i4.Прогнав генератором-мілівольтметром хоть при 1 хоть при 7 вт, немає затухання зовсім. Певно буду розпаковувати Шмелева.
-------------
Заміряв Кг при 1,12 Вт=0,1 при 1000 Гц;
50 Гц - 0,5. 10000 - 0,1.
Поставив подільник напруги і получилися такі результати при 18 Вт: 1000 Гц.
Лів-1,23%
Пр-1,0%
При цьому 3-я гармоніка вище 2-ї на 5дБ.(відносно) якщо 18 Вт 0 дБ то відповідно -55 і -50дБ.

[m-shara]

Поміняв всі деталі що були задіяні в колі живлення -50В. Скачків поки що не спостерігав.

Залишилися. Причому помітна модуляція в декілька герц. Нестабільна. Скачок може статися більше за 30 мв. Що може так гойдатися? Попробую дроселі включити в протифазі. А потім і повернути на 90 град. Може в них справа.

[gelert]

Перевірте цей факт іншими приборами. 38-мі страждають такою хворобою, тіпають стрілкою. Може це той самий випадок?

[m-shara]

Перевірте цей факт іншими приборами. 38-мі страждають такою хворобою, тіпають стрілкою. Може це той самий випадок?

Ні. Вони при переключенні діапазонів можуть тіпати, але і осцилограф показує те саме. Головне що якийсь коливальний процес на пару герц. Певно попробую для провірки замкнути між собою БЖ після дроселів.

[LinuxManiac]

Феномен самозбудження БЖ на інфранизьких частотах. Зазвичай лікується кратним зменшенням або збільшенням номіналу одного з конденсаторів фільтра.

[m-shara]

Феномен самозбудження БЖ на інфранизьких частотах. Зазвичай лікується кратним зменшенням або збільшенням номіналу одного з конденсаторів фільтра.

Якщо перший конденсатор, загальний для обох каналів 200 мкФ, то потрібно ще 200 добавити? Чи 400? А якщо стандартний 470 мкф?
Ставив 470 мкф до першого конденсатора в паралель. Вираженого коливання вже немає, є тільки плавання вверх-вниз. І певно що якісь імпульси з мережі час від часу проскакують з періодичністю в півхвилини (нерегулярно).
Вдалося спіймати ось таку осцилограму. Це при замкнутому вході, РГ на 75%, нагруженому резистором виході в 8 ом. Цікаво від чого такі шпильки-імпульси ( невже діоди).

[LinuxManiac]

Якщо перший конденсатор, загальний для обох каналів 200 мкФ, то потрібно ще 200 добавити? Чи 400? ...

Я б саме так і зробив для початку.

[m-shara]

Зняв осцилограми з обмоток розжарення (всі три одинакові) Але синусоїда як від руки намальована.

Але більше всього чудить напруга -50 В. Як писав вище, все поміняв і нічого не змінилося. Сфотографувати неможливо, зате нарисував декілька траєкторій по яких витанцьовує ця напруга. Знімав всі чотири EL34 лампи, - не впливають. Форма синусоїди така сама як і на обмотках 6,3В.

Поставив в колі -50 в після діодного моста 1ком резистор перед першим конденсатором і ці хаотичні свистопляски вгамувалися. Залишилася плавна зміна напруги. Як виявилося так же гуляють і анодні напруги. Тобто нестабільність напруги живлення 230В. Залишається ще пульсація 100 Гц і величиною по осцилографу 10-15 мв (на виході). Буду пробувати повертати один з дроселів.

[gelert]

Якщо це спостерігається по всіх каналах живлення, то може і мережа.
На загал таке. Статистично в мережі 0,4кВ одиниці раз у рік трапляються поодинокі стрибки напруги до декілька кіловольт впродовж одиниць мілісекунд. Причини різні: від грозових до комутаційних. Частіше комутаційні, при переключенні блоків на стороні генерації. Вихідна напруга їх зазвичай 220кВ. Віддалені мережі цього і не відчувають, але бувають збіги. Блискавка може трапитись де завгодно, маю такий сумний досвід . Згоріло геть усе просто навколо, навіть не підключене. Рівняння Максвела після того для мене під питанням . Ну то таке.
Можливо ви живлитесь від мережі, в якої є потужні користувачі. Та якщо на слух це не дошкуляє, облиште як є. Якість електроенергії за всіма параметрами на кінцевому користувачі гарантувати постачальник реально не в змозі. Синусу забажали? Облиште, не буде ніколи. Таке життя.

[m-shara]

Блискавка може трапитись де завгодно, маю такий сумний досвід . Згоріло геть усе просто навколо, навіть не підключене.

Ми якось підготовили лінію звязку з новими Алкатель регенераторами і мали в певний день разом з начальством включати. Всі НРП були відключені. Стали включати, а перший чи другий НРП назад не шлейфується. Я ще накричав на інженера що провіряв всю апаратуру на ЛАЗі. А як придивилися, то ті непідключені провідники відгоріли. Коли була гроза ми і не знали, бо було це в районі. Значить блискавка шарахнула в землю недалеко від кабеля, проскочила 4-5 см до проводів НРП і шуганула на землю де було ближче. Був пошкоджений ще один НРП. А лінію запускали пізніше і вже без начальства.

[m-shara]

То все таки наводки від яких неможливо позбутися. Повертав і піднімав один дросель, наводка не дригнула хоть би на 1 мв. Вішав добавочні конденсатори і для першого каскаду і для ФІ - змін не було. А от як підношу руку до балонів вхідних ламп - фон збільшується.
Як мені здається коєф. підсилення принаймні в два рази більший ніж реально потрібно - 64,5. Як би його зменшити вдвоє та щоб і користь була з цього? При 217 мв вх. на виході 14 В (чистого синуса) . Реальна потужність 25 Вт.

[m-shara]

Цікаво як змінюється коеф. підсилення якщо зняти катодний конденсатор ?